Шахтарські родини піснею звеличуємо

  

  

          Є дати, які укріплюють нації, виражають дух народу, символізують його славне минуле, сьогодення й майбутнє. До їх числа,   відноситься  День Прапора,  День Незалежності України,  а також почесне свято Донецького краю - День Шахтаря .  Для багатьох міст та сіл нашого регіону  це одне з найбільших  свят у році.    Це свято працівників найбільш небезпечної мирної професії мужніх людей.

     Кожна видобута та видана  на гора тонна чорного золота – це неймовірні людські зусилля та гордість за почесну професію шахтаря.

    З нагоди Дня Шахтаря, 30 серпня,  сільською бібліотекою проведено літературно – музичну композицію «Шахтарські родини піснею звеличуємо».  В заході  взяли участь   учасники  клубу любителів української пісні «Україночка», учасники дитячого клубу «Ріднокрай»,  подарувавши присутнім  святковий  настрій.

     Пишаємося своїми земляками які довгий час працювали на шахтах регіону, а зараз знаходяться на заслуженому відпочинку. Деякі з них  мають відомчі  нагороди - нагрудний знак «Шахтарська слава»: П. М. Смучок, В. О. Анацький,     О.І.  Ванжа, Ф. І. Бойко, В. О. Татаренко, В. В. Трофимов, В. Д. Кизименко. Орден     «За доблесну шахтарську працю» -  О. В. Трофимов.  М. П. Куліух - орден «Трудового Червоного Прапору»,  медаль «За трудову доблесть» . 

    Горді  за наших земляків, які працюють на шахтах  у теперішній час: В. Стефанішин, С. Прокопенко, О. Ванжа,  С. Васюта, Е. Ульянкін, А Прокопенко, Д. Удовіченко, Є. Літвінов,  А. Ключик, В. Васильєв, М. Камінський, С. Мельник,  І. Біленко.  Завдяки їх праці, мужності і професіоналізму  в наші будинки приходить світло, тепло і затишок.

    Сьогоднішнє   свято  - це радість трудових успіхів, справжньої чоловічої дружби і щоденного подвигу. А ще – день пам’яті  тих хто не повернувся із забою, кого досі оплакують матері дружини і діти.    

    Професія шахтаря завжди викликала гордість і повагу. Віриться, що ваші діти та онуки будуть йти по вашим професійним стопам, створюючи як колись родинні шахтарські династії. А  родини  будуть гідні вас і вашого щоденного подвигу. 

   Дякуємо  гостям,  які завітали на наше свято,  першому заступнику міського  голови Добропільської міської ради Кормільцеву О. В., депутату Добропільської районної ради Карнаушенко В. В., ПП Бунак Л. М..   

      

Хай квітне щаслива моя Україна!

 

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов'я,

Звешся величаво-Україною,

Земле зачарована моя.

   

  До святкування 29 річниці Незалежності України  та Дня Державного  Прапора у серцях народу України серпнева блакить неба і жовтогарячий зерновий лан зливаються барвами української державності в символ свободи. Щоб стелилася наша доля рушниками, щоб колосилися поля житами, щоб небо було синє-синє, а головне мирне.

    З нагоди державних свят бібліотекою   для  широкого кола користувачів оформлено книжково-ілюстративну виставку «Україна моя калинова – Незалежності правда свята»,  проведено    літературно – музичну  композицію «Хай квітне щаслива моя Україна».

        День Незалежності України – не лише державне свято, а й особисте свято кожного з нас. Лише тільки у самодостатності та достатку кожного громадянина полягає сила і незалежність держави. І про це треба пам’ятати. А ще треба пам’ятати, що саме від нашої діяльності, способу життя, способу мислення залежить якою буде Україна.

Зустрічає медом, яблуками нас, гість щедрий, сонцесяйний Спас

 

   

       

.      Хоч у серпні літо ще тішить красою і теплом, але осінь вже не за горами.   

   19 серпня, в Україні православні християни святкують Яблуневий Спас, який символізує завершення літа та настання осені.

 Спасівка - двотижневий піст, що припадає на кінець літа. Цей короткотривалий піст є продовженням великого. Це пов’язано з тим,що під цю пору припадають нагальні хліборобські роботи.

   Спас – одне з найбільших хліборобських свят. Його ще називали святом врожаю. Кожен із селян вважав за святий обов’язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед, хліб – щедрі дарунки природи.              Традиційний землеробський та релігійний календар наших предків увібрав досвід багатьох поколінь і регламентував усе життя українців – землеробів.    З циклом народних свят, традицій, звичаїв і прикмет, пов’язаних з початком осені та християнським   святом - Преображення Господнього, Другим Спасом   юні користувачі  познайомилися  під час години духовності «Зустрічає медом, яблуками нас, гість щедрий, сонцесяйний Спас».    

      Після  заходу  учасники пригощалися  свяченним медом,  щедрими земними плодами  та солодощами. 

    Ставши свідками Божої Слави - Преображення Господнього, люди приносять подяку Богові за благословення їх праці та її вінець - щедрі земні плоди. Освячуються в цей день яблука, виноград, різні фрукти та овочі, що символізує плодючість усього живого у безкінечному царстві життя. Цього дня православні християни обмірковують своє життя, діяння і помисли.

 

Свято Маковея або Медовий Спас

 

  14-го серпня українці святкують перший Спас, Спас на воді, більш відомий як Маковея.  Свято Маковія одне з найпоетичніших і найшанованіших в Україні. Цього дня у церквах святили воду, квіти,  мак  та перші городні плоди. На Маковія кожен  мав букет квітів, в якому обов’язково були присутні великі достиглі голівки маку. Саме ім’я святих мучеників Маккавеїв дало назву свята, яке в народі називають Маковея або Маковія.

     Щоб пізнати глибше та досконаліше звичаї та традиції свята   в Новоукраїнській сільській бібліотеці,      учасники клубу «Ріднокрай », зібралися   на народознавчі посиденьки «Від свята до свята».   Під час заходу бібліотекар  познайомила учасників з  книжково -  ілюстрованою виставкою «Вінок калиновий сплітаю із звичаїв рідного краю» де представленні видання  про традиції та звичаї українців під час святкування Маковія.   

 

 В кінці заходу діти    отримали букети  квітів, а потім     смакували традиційною стравою цього дня – шуликами з маком.

Книжкова скатертина: «Від А до Я – читання щодня»

     

       Кожна прочитана книга – це друг, що веде у дивовижний світ. А читаючи ми стаємо добрішими і мудрішими. Тож як можна не читати?

    Влітку звичайна бібліотека може перетворитися на бібліотеку « OPEN – AIR» (на відкритому повітрі).

    Юні користувачі сільської бібліотеки,  учасники клубу «Ріднокрай», були запрошені  на дитячій майданчик, де для них була організована  книжкова скатертина  «Від А до Я – читання щодня». Під час заходу    дітей  чекали  літературні смаколики, скриня з загадками, тест «Найцікавіший скарб для людини», скарбничка математичних завдань  та творчий конкурс.

   Діти отримали нові враження від спілкування, веселий настрій, позитивні емоції.

Привітання з Ювілеєм від новоукраїнців

  Село як дерево -  має коріння , стовбур, крону.  Корінням  села є його сторожили, люди, які пережили нелегке життя: голодомор,  Другу світову війну, важку фізичну працю.   Бог дав їм сили дожити до наших днів.

     У цю чудову літню пору, 5 серпня, свій 90 - річний Ювілей святкує старожил села Новоукраїнки Коваль Марія Йосипівна .  У 20 років  Марія приїхала жити і працювати на Добропільщину з села Лисків,  Жидачивського району, Львівської області. По приїзду розселена була в село Нововікторівка де прожила більшу частину свого життя, знайшла свою долю. Разом з чоловіком  виховали 5 дітей, має почесне  звання «Мати  - героїня». Більше 35 років віддала себе колгоспу імені  «Ватутіна», де працювала на різних роботах. Все життя Марія Йосипівна любила працювати на землю. І сьогодні продовжує працювати на присадибній ділянці. Марія Йосипівна кожен  рік  з нетерпінням чекає  Великодніх свят,  на які збирається її рідня: діти, 10  онуків, 12 правнуків,  2 праправнуки. Вони поруч з  нею  у радісні і тяжкі моменти сьогодення.  Поважають Марію Йосипівну односельці за її працьовитість, добру вдачу, порядність.  

    Сьогодні, крім рідних,  Марію Йосипівну з   Ювілеєм щиро вітали  депутат Добропільської районної ради Л. В. Камінська,  депутат Святогорівської селищної ради П. М. Смучок, учасники клубу любителів української пісні «Україночка» , учасники дитячого  клубу «Ріднокрай» Новоукраїнської сільської бібліотеки,  та  односельці.

Шановна Маріє Йосипівно!

    Вклоняємося Вашій життєвій мудрості, багатому досвіду, незламності перед воєнними лихоліттями та труднощами післявоєнної відбудови. Сердечно вдячні Вам за багаторічну самовіддану працю. Радіємо, що переживши багато бурхливих подій Ви зустрічаєте свій День народження у колі рідних та близьких Вам людей. Бажаємо міцного здоров’я, радості й благополуччя на довгі щасливі роки.

  

Людина добрих справ

     Сьогодні свій День народження святкує депутат Святогорівської селищної ради Петро Миколайович Смучок. Він рідкісне поєднання відповідальності, чуйності, розуму, доброзичливості, величезної працездатності.   На велику повагу заслуговують його любов до рідної землі,  повсякденна турбота за людей. За його плечима добрі справи: встановлення дитячого майданчику, вуличне освітлення, ремонт водогону, ремонт будівлі клубу, бібліотеки, благоустрій території села та інші справи.

    До привітаннь рідних приєднується і громада села Новоукраїнки вітаючи   Петра Миколайовича  з Днем народження.   

  Шановний Петро Миколайович!

Хай Вам завжди посміхається доля,

Несуть тільки радість з собою роки,

Хай щастя й здоров'я не зрадять ніколи,

Хай збудуться мрії, бажання й думки.

Снаги трудової - без ліку,

Пошани й добра - від людей,

Щасливого й довгого віку

Бажаємо Вам у цей день. .

Квітуча казка новоукраїнських садиб

  

     Неповторне диво — квіти! Вони цвітуть для щастя, для радості і для добра, приносять у світ красу, ніжність, мовою квітів можна висловити свої почуття.  

      Наше село завжди славилось своєю незрівнянною красою, а ще працьовитими людьми. У селі тече час розмірено і ніби спокійно, проте кожна хвилина у господаря розписана на тиждень вперед.

    Краса українського села… Біля кожної хати - квіти. Квітникарство у нас здавна в пошані.   Помешкання добрих і щиросердних людей завжди видно здалеку. Там буяють зеленим листям і яскравим квітом рослини. Вони можуть радувати наш зір на подвір’ї.   Кожна квітка — це окраса нашого життя. Подвір’я новоукраїнських  господинь можна відшукати за запахом квітів.   

   Той, хто любить квіти, піклується про них, знає, що у рослин також є душа. Вони дуже чутливі і вміють віддано любити людину, яка не шкодує праці і часу, щоб за ними доглядати. Такими є наші  квіткарки, користувачі бібліотеки – Світлаана Сініговська, Тетяна Сухрін, Раїса Анацька, Ольга Стєнькіна., Любов  Літвінова, Галина Смучок, Галина Ванжа, Галина Анацька, Тетяна Пономар, Світлана Осипець, Катерина Андрієнко, Світлана Ульянкіна та інші.

     Квіти господинь милують око неповторними формами та розмаїттям кольорів. І потребують любові, турботи, уміння. У кожної жінки своє королівство.    Вони відвідують бібліотеку, щоб  почитати  періодичні видання: «Дім.Сад.Город», «Огородник», «Цветок», «Страна советов», «Для дома», «Дом в саду»,  «1000 секретов»  де можна знайти багато  цікавого матеріалу. Насіння і саджанці квітів господині  замовляють  також  у бібліотеці через Інтернет.

    Для них квіти і сад - це і відпочинок, і захоплення, і робота. Недарма в народі говорять, що ті, хто захоплюється квітами - богоугодні люди. Правдива істина, бо створюючи красу, людина надихається на добрі справи. Найкращі клумби ростуть у дуже добрих людей. А краще познайомитися з квіткарками села допоможе онлайн-презенація «Квітуча казка новоукраїнських  садиб».