Тиждень дитячого читання

Читання – це праця, творчість,

 самовиховання твоїх духовних сил, волі.

В.О.Сухомлинський

 Під таким гаслом розпочався тиждень дитячого читання у Новоукраїнській сільській бібліотеці .Тиждень дитячого читання – свято тих, хто творить книгу і тих, хто любить читати, свято письменників і видавців, бібліотекарів і читачів, веселих пригод і літературних відкриттів, зустрічей з цікавими людьми та героями книг.    Програмою Тижня дитячого читання сільської бібліотеки   передбачено  різноманітні  заходи для дітей.

Усний журнал "Мандруємо книжковим світом"

Читацький конкурс"Юні читайлики"

Свято казки "Країна казкова - країна книжкова"

Літературна вікторина "Подорожуємо країною казок"

Ми мріємо, щоб книга в пошані була

 Хай книги читає завжди дітвора...

Кращий читач року

.. Діти, що читають –

майбутнє нації ..

24 березня у межах Тижня дитячої та юнацької книги в Добропільській  центральній районній бібліотеці відбувся районний тур конкурсу дитячого читання "Кращий читач 2015 року".Новоукраїнську сільську бібліотеку в цьому році представляла учениця 5 класу Білозерської ЗОШ №18 Стєнькіна Ірина, яка з великим задоволенням і натхненням представила свою улюблену книгу Олександра Дюма «Три мушкетери».  Закликала усіх присутніх  ніколи не залишати у скрутну хвилину інших, як це робив герой її книги Д’Артаньян.

Поезія- це завжди неповторність

Не бійся правди, хоч яка гірка,

 не бійся смутків, хоч вони як ріки.

 Людині бійся душу ошукать,

 бо в цьому схибиш – то уже навіки.

  Ліна Костенко

 

Творче поетичне слово-це символ певного часу. Таким символом української літератури стала    Ліна Костенко.Творчість Ліни Костенко - це окрема епоха в розвитку сучасної української культури. Прийшовши в літературу на хвилі духовного відродження, яке отримало назву "шістдесятники", поетеса заявила про себе як про самобутнє та неповторне явище в царині українського художнього слова. Лірика, тривога і водночас утвердження високих цінностей людини - надали їй амплуа беззаперечного морального лідера української інтелігенції, до якого прислуховується весь народ.З нагоди 85 річчя від дня народження відомої української поетеси,громадського діяча Ліни Костенко в бібліотеці організовано книжкову полицю   «Поезія- це завжди неповторність».

 Свою Україну любіть,

 Любіть її… во время люте,

 В останню тяжкую минуту

 За неї Господа моліть.

Тарас Шевченко

9 .03. 1814   -  10.03. 1861

Щороку з квітом весни оживає з новою силою поетичне слово нашого пророка – Тараса Шевченка. Піднесена поезія Кобзаря, сповнена вірою, синівською любов’ю до своєї Батьківщини. Уся його творчість присвячена свободі й розвитку українського народу, які можливі лише у „своїй хаті” – власній національній державі, де – „ своя правда, і сила, і воля”. Зі  слів: «Реве та стогне Дніпр широкий» з поеми «Причинна» розпочинається «Кобзар»  генія українського народу, великого  патріота України.  . З цих слів йде початок Шевченка, як поета. Такі прості, доступні і водночас геніальні рядки стали і відомою народною піснею  і символом України, її другим гімном, яку знають у Європі і в усьому світі. Але по-особливому світ вслухається в ці слова у цей час, коли відзначається річниця від дня народження славетного сина України – великого поета і художника Тараса Григоровича ШЕВЧЕНКА.  Пошана і вдячність наповнюють серця усього людства, бо Тарас ШЕВЧЕНКО – не тільки співець України, він митець на всі часи, на всі віки для всіх людей на землі.   У багатьох оселях  можна побачити портрет ШЕВЧЕНКА, заквітчаний вишитим українським рушником.  

До дня народження Т.Г, Шевченка в сільській бібліотеці організовано  Шевченківські дні .  Життєвому шляху та творчості  присвячена низка заходів літературна вітальня “ І чужому навчайтесь й  свого не цурайтесь ”,  вечір – портрет  “У всякого своя доля і свій шлях широкий”,  поетичні читання “Відкриваємо Кобзаря  разом ”, усі заходи супроводжувалися  книжковою  – ілюстрованою  виставкою     «Шевченка люди називають співцем  народним свого краю».

Свято – що вічно в русі

Жінка — чарівне слово.

 Жінка — життя прикраса.

 Жінку віншуєм знову

 І непідвладна часу.

 Жінка — кохана й мати

 Жінка — сестра й бабуся

 Жінка — життєве свято,

 Свято – що вічно в русі.

В стінах сільської бібліотеки 7 березня учасники літературно -  мистецького клубу «Україночка» привітали  зі святом мам і бабусь, запросивши їх на святкові посиденьки «Свято – що вічно в русі».  Спочатку всіх присутніх привітала чарівними словами Красуня – Весна, яка подарувала пісню «Ми найгарніша нація у світі».   Учасники розповідали вірші про матусь,  бабусь, гуморески про дітей, співали пісні, танцювали.  Під час заходу учасники і гості брали участь в конкурсах «Чарівні комплементи»,  « Інтелектуальна розминка»,  «Попелюшка поспішає на бал»,  «Чарівна господиня». Кульмінацією свята було вручення подарунків – квітів, виготовлених власноруч на засіданнях клубу. Після заходу на дітей чекав солодкий стіл, спонсором якого стала  мама – О.В.Стєнькіна,  яка подякувала дітям за поздоровлення і привітала їх солодощами.   

Україна відзначає 200-річчя автора музики державного гімну
 М. Вербицького 


        

  

  

Волелюбний український народ є автором численних патріотичних пісень, які підносилися до рівня національних гімнів. Одним з них стала популярна у другій половині XIX ст. пісня-гімн "Ще не вмерла Україна". Основою для створення національного гімну став вірш, написаний у 1862 році видатним українським етнографом Павлом Чубинським. Музика була написана композитором Михайлом Вербицьким для вистави "Запорожці" і невдовзі набула великої популярності.

З 1917 року "Ще не вмерла Україна" офіційно була визнана українським державним гімном і залишалася ним на час існування УНР. Довгі роки по тому пісня-гімн була затаврована як націоналістична. Тільки після проголошення незалежності України у 1991 році музична редакція пісні "Ще не вмерла Україна" стала національним гімном.

До цієї дати в сільській бібліотеці організовано тематичну поличку « В цьому імені   слава України».

Весна чарівниця,

 Неначе цариця,

 Наказ свій послала,

 Щоб краса вставала

.

Олена Пчілка.

3 давніх - давен на нашій українській землі образ довгожданої весни уособлювала гарна молода дівчина з вінком квітів на голові. Народний образ весни - це образ краси, сили і надії. Першим і по - жіночому особливим місяцем є Березень. Він, як мовиться в народі, й усміхнеться і заплаче, і ошкіриться крутим норовом.

Минулої суботи засідання літературно – мистецького клубу «Україночка» було присвячене підготовці до Міжнародного Жіночого дня 8 Березня. Учасники виготовляли  подарунки для своїх мам, бабусь  - святкові листівки, які вони подарують на святі, яке відбудеться в приміщенні сільської бібліотеки 7 березня.