Привітання з Ювілеєм від новоукраїнців

  Село як дерево -  має коріння , стовбур, крону.  Корінням  села є його сторожили, люди, які пережили нелегке життя: голодомор,  Другу світову війну, важку фізичну працю.   Бог дав їм сили дожити до наших днів.

     У цю чудову літню пору, 5 серпня, свій 90 - річний Ювілей святкує старожил села Новоукраїнки Коваль Марія Йосипівна .  У 20 років  Марія приїхала жити і працювати на Добропільщину з села Лисків,  Жидачивського району, Львівської області. По приїзду розселена була в село Нововікторівка де прожила більшу частину свого життя, знайшла свою долю. Разом з чоловіком  виховали 5 дітей, має почесне  звання «Мати  - героїня». Більше 35 років віддала себе колгоспу імені  «Ватутіна», де працювала на різних роботах. Все життя Марія Йосипівна любила працювати на землю. І сьогодні продовжує працювати на присадибній ділянці. Марія Йосипівна кожен  рік  з нетерпінням чекає  Великодніх свят,  на які збирається її рідня: діти, 10  онуків, 12 правнуків,  2 праправнуки. Вони поруч з  нею  у радісні і тяжкі моменти сьогодення.  Поважають Марію Йосипівну односельці за її працьовитість, добру вдачу, порядність.  

    Сьогодні, крім рідних,  Марію Йосипівну з   Ювілеєм щиро вітали  депутат Добропільської районної ради Л. В. Камінська,  депутат Святогорівської селищної ради П. М. Смучок, учасники клубу любителів української пісні «Україночка» , учасники дитячого  клубу «Ріднокрай» Новоукраїнської сільської бібліотеки,  та  односельці.

Шановна Маріє Йосипівно!

    Вклоняємося Вашій життєвій мудрості, багатому досвіду, незламності перед воєнними лихоліттями та труднощами післявоєнної відбудови. Сердечно вдячні Вам за багаторічну самовіддану працю. Радіємо, що переживши багато бурхливих подій Ви зустрічаєте свій День народження у колі рідних та близьких Вам людей. Бажаємо міцного здоров’я, радості й благополуччя на довгі щасливі роки.

  

Людина добрих справ

     Сьогодні свій День народження святкує депутат Святогорівської селищної ради Петро Миколайович Смучок. Він рідкісне поєднання відповідальності, чуйності, розуму, доброзичливості, величезної працездатності.   На велику повагу заслуговують його любов до рідної землі,  повсякденна турбота за людей. За його плечима добрі справи: встановлення дитячого майданчику, вуличне освітлення, ремонт водогону, ремонт будівлі клубу, бібліотеки, благоустрій території села та інші справи.

    До привітаннь рідних приєднується і громада села Новоукраїнки вітаючи   Петра Миколайовича  з Днем народження.   

  Шановний Петро Миколайович!

Хай Вам завжди посміхається доля,

Несуть тільки радість з собою роки,

Хай щастя й здоров'я не зрадять ніколи,

Хай збудуться мрії, бажання й думки.

Снаги трудової - без ліку,

Пошани й добра - від людей,

Щасливого й довгого віку

Бажаємо Вам у цей день. .

Квітуча казка новоукраїнських садиб

  

     Неповторне диво — квіти! Вони цвітуть для щастя, для радості і для добра, приносять у світ красу, ніжність, мовою квітів можна висловити свої почуття.  

      Наше село завжди славилось своєю незрівнянною красою, а ще працьовитими людьми. У селі тече час розмірено і ніби спокійно, проте кожна хвилина у господаря розписана на тиждень вперед.

    Краса українського села… Біля кожної хати - квіти. Квітникарство у нас здавна в пошані.   Помешкання добрих і щиросердних людей завжди видно здалеку. Там буяють зеленим листям і яскравим квітом рослини. Вони можуть радувати наш зір на подвір’ї.   Кожна квітка — це окраса нашого життя. Подвір’я новоукраїнських  господинь можна відшукати за запахом квітів.   

   Той, хто любить квіти, піклується про них, знає, що у рослин також є душа. Вони дуже чутливі і вміють віддано любити людину, яка не шкодує праці і часу, щоб за ними доглядати. Такими є наші  квіткарки, користувачі бібліотеки – Світлаана Сініговська, Тетяна Сухрін, Раїса Анацька, Ольга Стєнькіна., Любов  Літвінова, Галина Смучок, Галина Ванжа, Галина Анацька, Тетяна Пономар, Світлана Осипець, Катерина Андрієнко, Світлана Ульянкіна та інші.

     Квіти господинь милують око неповторними формами та розмаїттям кольорів. І потребують любові, турботи, уміння. У кожної жінки своє королівство.    Вони відвідують бібліотеку, щоб  почитати  періодичні видання: «Дім.Сад.Город», «Огородник», «Цветок», «Страна советов», «Для дома», «Дом в саду»,  «1000 секретов»  де можна знайти багато  цікавого матеріалу. Насіння і саджанці квітів господині  замовляють  також  у бібліотеці через Інтернет.

    Для них квіти і сад - це і відпочинок, і захоплення, і робота. Недарма в народі говорять, що ті, хто захоплюється квітами - богоугодні люди. Правдива істина, бо створюючи красу, людина надихається на добрі справи. Найкращі клумби ростуть у дуже добрих людей. А краще познайомитися з квіткарками села допоможе онлайн-презенація «Квітуча казка новоукраїнських  садиб».

 

 

 

Свято дароване Богом

     

    

      Православні українці щороку 28 липня відзначають День Хрещення Київської Русі. Цьогоріч Україна святкує 1032 річницю  від цього визначного дня.

  На українських землях християнство утверджувалося протягом багатьох століть. Це був тривалий процес, що зазнав впливу політичних та духовно-культурних чинників.      Хрещення киян, за літописом, відбувалося 988 року в Києві на річці Почайні, притоці Дніпра. Відтоді почалося хрещення людей в інших містах і селах Русі. Хрещення сприяло об’єднанню Русі в єдину феодальну державу, дало поштовх розвиткові економіки, освіти, духовності й культури. Русь зрівнялася з іншими державами в цивілізованому світі, зріс її міжнародний авторитет.

    Для широкого кола користувачів  з нагоди Дня Хрещення Київської Русі в бібліотеці оформлена   календарна викладка, проведена інформаційна година «Свято дароване Богом». 

 Книга збирає друзів

Цікаві в книзі сторінки,

Є там вірші і казки.

Нам ця книга дарує щодня

І дружбу, і знання.

    В рамках програми «Літніх читань»  на дитячому майданчику  відбулась    година  читацьких симпатій «Книга збирає друзів».  

    Сотні письменників усіх часів і народів описували в своїх творах дружні стосунки:  Байрон називав дружбу -  любов’ю без крил,  Цицерон переконував, що життя без дружби нічого не варте.   Бібліотекар розповіла  про  значення і роль книги в житті людини, про дружбу

дітей з книгою.  Увага дітей була зосереджена на творах    художньої літератури про справжню дружбу, відданість та вірність. Серед них Е. Портер «Поліанна», С. Андрухович «Фелікс Австріл», М. Твен «Пригоди Тома Сойєра», Д. Роулінг «Гаррі Потер», В. Нестайко «Тореодори з Васюківки», А.Ліндгрен  «Малюк і Карлсон», О. Мілн « Вінні Пух і всі-всі-всі» та інші.

    Юні користувачі   ділилися враженнями про свої улюблені книги, пригадували твори  про дружбу.    Діти  виявили   активність, кмітливість, розум  та  бажання читати та пізнавати нове.

   Нехай книга стане для кожного справжнім другом та порадником.     

Книги дружать з дітворою, 

Полюби їх у житті –

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброму навчать –

Працювати і учитись,

Й друзів шанувати!

        

         На калину роса впала, а у нас на вулиці Івана Купала

  Одним із найвеличніших та загадкових свят початку липня було Івана Купала -7 липня (інші назви: Купайла, Іванів день ) яке знаменувало вшанування бога Сонця (в давнину Дажбога) українцями-Дажбожими онуками. Вважалося, що о цій порі літнього сонцевороту, сонцестояння небесне світило досягає найбільшої сили й повертає на зиму. Казали, що Сонце, як уособлення світла й добра, святкує перемогу над темними силами, а тому при своєму сходженні воно "грає", "скаче" і "радіє". Вся природа теж торжествує з цього, стає особливою, зачарованою.успішно впроваджуються в Україні ці цікаві традиції.   Народна пам’ять зберегла Купальську обрядність та пісні, й сьогодні. Книжкова виставка «Ой зав’ю вінки та на всі святки» більш детально познайомить бажаючих  зі святом.

        Свято Івана Купала – народне, красиве, романтичне дійство, яке неодмінно  відбувається «на природі» й вже цим дуже приваблює мешканців села, це свято молоді.   

 Про святкування Купальських свят Новоукраїнською  бібліотекою  протягом останніх років   розповість   онлайн-калейдоскоп « На калину роса впала, а у нас на вулиці Івана Купала»   

 Жити за основним законом країни

  28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила Конституцію України. . Цей день назавжди ввійшов видатною подією в сучасну історію нашого народу і українського державотворення.
     Конституція України проголосила Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнала людину найвищою соціальною цінністю і утвердила реальне народовладдя. Цей документ підсумував попередній розвиток суспільства й держави, створив об’єктивно необхідні правові основи їх функціонування і подальшого розвитку, зумовив незворотність цих процесів і нове ставлення до України інших держав та міжнародних органів і організацій.
    Сільською бібліотекою організувано книжкову виставку-орієнтир «Жити за основним законом країни», з документами якої користувачі бібліотеки зможуть ознайомитися після карантину. Література представлена на виставці відображає найважливіші історичні моменти конституційного процесу на складному і довгому шляху державотворення України.