Еміль Золя  митець для натхнення

         Еміль Золя  (1840-1902) - французький письменник, класик світової літератури,   один з найважливіших представників реалізму. Народився 2 квітня 1840 в Парижі, у торговому кварталі. Батько Золя - італієць, талановитий інженер, будівельник. Мати - француженка. Коли хлопцеві було 7 років, сім'я переїхала у провансальське містечко Екс через матеріальні негаразди, де пройшли дитячі роки майбутнього письменника. У місцевій гімназії Золя отримав початкову освіту. Коли в 1857 році померла бабуся, матеріальне становище сім'ї стало ще гіршим.

      У 1858 році Золя поїхав у Париж, де він був прийнятий у ліцей св. Людовика, за підтримки адвоката Лабо, товариша батька. Так юнак потрапив у становище бідного студента, який прагнув щастя і слави. Він став замкненим і похмурим, ні з ким не товаришував. Зате дуже багато читав. Але спроба завершити освіту, склавши екзамени на звання бакалавра, провалилася (провал на філології). Розпочалися труднощі буденного життя, без постійної роботи. 1862 р. - з великими труднощами влаштувався на постійну роботу пакувальником на складі книговидавництва. Золя продовжував писати вірші, поеми, хоча вони були "вялы и безличны" (Мопассан).У ці роки Золя почав писати для газет хроніку і літературно-критичні статті. . У864 році Еміль Золя опублікував збірку оповідань "Казки Нінон", але ранні романи залишилися непоміченими.

         Творча спадщина Золя багатогранна: декілька збірок оповідань, збірка літературно-критичних і публіцистичних статей, кілька драматичних творів, але першорядне місце займали романи. У митця виник задум епопеї, схожої на "Людську комедію" Бальзака. Майже 25 років він працював над епопеєю "Ругон-Маккари", в якій відображено історію французького суспільства з 1851 по 1871 рр. Епопея "Ругон-Маккари" (1871-1843) - справа всього життя Золя - складалася з 20 романів. Золя задумав розглянути 4 покоління однієї сім'ї. Романи перенасичені великою кількістю персонажів (загальна кількість діючих осіб - 1200), які ніколи не мали родинних зв'язків з Ругон-Маккарами, що зроблено для більш повного охоплення дійсності. Одним із найкращих романів циклу "Ругон-Маккари", став роман "Жерміналь". У цьому творі Золя проаналізував найважливішу соціально-історичну суперечність національного життя Франції кінця XIX ст. "Жерміналь" - грандіозна фреска, яка складалася з найдетальніших, описів шахтарського побуту та праці, що чергувалися з розлогими символічними картинами. 

       Творча і суспільна діяльність Золя раптово обірвалася: він помер у ніч на 29 жовтня 1902 року у своїй паризькій квартирі від отруєння чадним газом за досі нез'ясованих обставин. А.Франс назвав Золя "етапом у свідомості людства".  Він стояв біля витоків жанру натуралістичного реалізму,  відстоював зображення життя таким, яким воно є насправді, з максимальною точністю і достовірністю.           Романи Еміля Золя є у фонді  сільської бібліотеки: «Дамское счастье», « Жерміналь»,   «Западня» та інші твори.  Його романи представляють важливу епоху в історії французької літератури.