З любов’ю в серці до людей

               

      До 85- річчя Добропільського району

Жінка Доброго Поля, ти – окраса Донбасу,

Ти – коштовна перлина і взірець доброти!

       

       На тендітні плечі жінок лягає багато проблем: сімейні турботи, робота по господарству та хатні клопоти. Окрім того, саме їм належить неоціненна роль берегинь родинного затишку, вони народжують і виховують дітей, доглядають за хворими, старими. Але є жінки невтомної вдачі та активної життєвої позиції, які, крім усього цього, знаходять можливість присвятити час проблемам інших людей. Саме такою є Смучок Любов Миколаївна, мешканка села Новоукраїнки.

  Народилася Любов Миколаївна 20 вересня 1954 року в с. Новоукраїнка Добропільського району у родині шахтаря та колгоспниці. У 1971 році закінчила Білозерську загальноосвітню школу, а в 1974 році – Білицьке кулінарне училище. Після закінчення училища пішла працювати кухарем дитячого садочка «Росинка» міста Білозерське, де працювала 38 років. За свою роботу неодноразово була відзначена. В рідному селі Новоукраїнка зустріла своє перше кохання, чоловіка Івана. Разом виховали двох доньок, мають четверо онуків, які є чуйними, дбайливими до своїх батьків, бабусі та дідуся.

  Любов Миколаївна – жінка активна, не байдужа до проблем оточуючих людей, рідного села. Двері її будинку відчиняються у будь який час, коли б до неї не постукали. Її внесок у життя села не залишається непоміченим: учать у придбанні паркану та впорядкуванні сільського цвинтаря, пам’ятника загиблим воїнам у Другій Світовій війні, благоустрій дитячого майданчика, участь у толоках, підготовці до масових заходів при сільській бібліотеці. Жодне свято в селі не відбувається без смачного короваю, який майстерно випікає Любов Миколаївна. У 63 роки у Любов Миколаївни з’явився талант, вона почала писати вірші, байки, гумористичні оповідання. Її поезія налічує більше 1000 віршів, які пронизані щирими почуттями любові до рідного краю, милуванням краєвидами рідної землі, патріотизмом, подіям Другої світової війни. В її добірку є вірші присвячені своїм односельцям. Поезія Любові Миколаївни ввійшла у збірку «На крилах поезії» та «Барвистий вінок поетичного слова». Вона знаходить час відвідувати сільську бібліотеку, є учасницею клубу любителів української пісні «Україночка». До масових заходів, які проводить сільська бібліотека, у Любов Миколаївни завжди є тематична добірка.

   Любов Миколаївна завжди привітна, відкрита, щира, доброзичлива – саме така людина допоможе і словом, і ділом.

    Я пишаюсь, що у нашому селі живе така жінка і хочу, щоб про неї знали у Добропільському районі.

Моє Новоукраїнське село,

Садами на весні біліє,

Яке воно чудове –

літніми луками майоріє,

В степах безкраїх поринає,

І жайворонок в небі над селом співає…

Шановні, Любове Миколаївно!

     Щиро вдячні Вам за Вашу добру, талановиту, небайдужу вдачу, за вміння творити добро на добропільській землі.

    Бажаємо Вам міцного здоров`я, поетичного натхнення, родинного тепла і затишку, світлої долі вашим дітям і онукам.