Квітуча казка новоукраїнських садиб

Новоукраїнка – село, де ясні зорі вечорові,

і вишень білосніжний цвіт,

 і на світанні – запахи медові…

Біля кожної хати – чорнобривці

 і мальви обабіч вікна.

 Тут любисток росте,

і троянди, і м’ята

 – обереги нашої духовної спадщини.

 

     Неповторне диво — квіти! Вони цвітуть для щастя, для радості і для добра, приносять у світ красу, ніжність, мовою квітів можна висловити свої почуття.  

      Наше село завжди славилось своєю незрівнянною красою, а ще працьовитими людьми. У селі тече час розмірено і ніби спокійно, проте кожна хвилина у господаря розписана на тиждень вперед.

    Краса українського села… Біля кожної хати - квіти. Квітникарство у нас здавна в пошані.   Помешкання добрих і щиросердних людей завжди видно здалеку. Там буяють зеленим листям і яскравим квітом рослини. Вони можуть радувати наш зір на подвір’ї.   Кожна квітка — це окраса нашого життя. Подвір’я новоукраїнських  господинь можна відшукати за запахом квітів.   

   Той, хто любить квіти, піклується про них, знає, що у рослин також є душа. Вони дуже чутливі і вміють віддано любити людину, яка не шкодує праці і часу, щоб за ними доглядати. Такими є наші  квіткарки, користувачі бібліотеки – Світлаана Сініговська, Тетяна Сухрін, Раїса Анацька, Ольга Стєнькіна., Любов  Літвінова, Галина Смучок, Галина Ванжа, Галина Анацька, Тетяна Пономар, Світлана Осипець, Катерина Андрієнко, Світлана Ульянкіна та інші.

     Квіти господинь милують око неповторними формами та розмаїттям кольорів. І потребують любові, турботи, уміння. У кожної жінки своє королівство.    Вони відвідують бібліотеку, щоб  почитати  періодичні видання: «Дім.Сад.Город», «Огородник», «Цветок», «Страна советов», «Для дома», «Дом в саду»,  «1000 секретов»  де можна знайти багато  цікавого матеріалу. Насіння і саджанці квітів господині  замовляють  також  у бібліотеці через Інтернет.

    Для них квіти і сад - це і відпочинок, і захоплення, і робота. Недарма в народі говорять, що ті, хто захоплюється квітами - богоугодні люди. Правдива істина, бо створюючи красу, людина надихається на добрі справи. Найкращі клумби ростуть у дуже добрих людей. А краще познайомитися з квіткарками села допоможе онлайн-презенація «Квітуча казка новоукраїнських  садиб».

 

З любов’ю в серці до людей

   До Дня місцевого самоврядування

    В Україні 7 грудня – День місцевого самоврядування, професійне свято всіх тих, хто, за покликом серця, обраний волею народу в сільських, селищних, обласних радах представляє і захищає інтереси своїх виборців, жителів територіальних громад. Це свято притаманного українцям способу життя в основі якого – самоврядне суспільство. 

    Петро Миколайович Смучок,   мешканець села Новоукраїнка, заявив про себе добрими справами,   є прикладом для своїх односельців.      На велику повагу заслуговують його любов до рідної землі,  працелюбність, повсякденна турбота за людей, чуйність і доброзичливість. Разом з дружиною Галиною   прожили дружнє сімейне життя. Виховали   двох доньок, допомагають виховувати  чотирьох онуків. Його любові та поваги вистачає на  кожного мешканця  села від малого до старого.  Більше 35 років присвятив гірничий справі працюючи електрослюсарем підземним  на ш. Новодонецька. Має нагороду Шахтарьської Слави 3 ступенів.  За його ініціативою зроблено огорожу на сільському цвинтарі, відновлено електропостачання до сільської бібліотеки, покращено стан дороги в селі, відбувається впорядкування пам’ятника Загиблим воїнам. За його активну життєву позицію, тісну співпрацю з громадою, відповідальне відношення, вміння самостійно вирішувати питання місцевого значення  у  2015 році його обрано  депутатом Святогорівської селищної ради. За часів депутатської діяльності, за дорученням виборців, вирішено наступні питання: встановлення   та облаштування пам’ятника Загиблим воїнам в с. Новоукраїнка,  зроблено освітлення вулиць: Українська, Слави, Гірників, Центральна, пр. Врожайний, встановлення та озеленення дитячого  майданчика «Веселкове дитинство»,    поточний та капітальний  ремонт приміщення та фасаду сільської бібліотеки (встановлення пластикових вікон,  дашка, облаштування  ганку),   придбання музичного обладнання для проведення масових заходів, облаштування сільських територій та інше. Петро Миколайович приймає активну участь в організації  і проведенні  масових   заходів сільською бібліотекою.

     Дуже поважають Петра Миколайовича односельці за його порядність, господарчу вдачу, вміння організовувати будь яку справу.  Добре, що поряд з нами живе добра,чуйна, порядна людина, яка завжди підтримає, дасть пораду.

 

СПАСИБІ ВАМ ЛИСТОНОШІ!

     16 листопада в Україні відзначають День працівників радіо, телебачення і зв'язку. Це свято започатковане у 1994 році згідно з Указом Президента на підтримку ініціативи працівників радіо, телебачення і телекомунікаційної галузі України.  Саме цього дня 1924 року в Харкові вийшла в ефір перша передача українського радіо. 11 листопада 1994 року, в переддень 70-річчя початку радіомовлення в Україні, був виданий відповідний указ.  З того часу 16 листопада  вважається днем працівників електронних мас-медіа України. Це свято об’єднує людей різних професій: журналістів, редакторів, видавців, листонош, операторів, сортувальників – всіх тих, чия благородна праця забезпечує одне з основних прав громадян – право на отримання інформації.  

    На селі сьогодні важчої роботи, ніж у листоноші, немає. У будь-яку пору року при будь-якій погоді листоноша має  іти до людей, доставляючи, крім газет, журналів, пенсію   та товари повсякденного вжитку . А також приймати сплату за сміття, електроенергію,  водопостачання .  Люди  із нетерпінням чекають візиту листоноші.  Нелегка ноша листонош.

    У Білозерському віділенні зв’язку № 2    більше 6 років  працює листоношею Галина Володимирівна Анацька,  обслуговуючи  села Новоукраїнка, Вікторівка, Нововікторівка.  Щоднини, у будь-яку пору року при будь-якій погоді вона  на службі у людей. Намагається нести радість, приємні новини, гарний настрій у кожну оселю, в кожен дім, до кожного серця. За що має не лише заслужену шану, а й любов та щиру прихильність односельчан.

     Галина Володимирівна мешкає в селі Новоукраїнка, займає активну громадську позицію. За її участю зроблено багато добрих справ: фарбування паркану дитячого майданчика, ремонт приміщення та фасаду сільської бібліотеки, облаштування сільської території та інше. Галина  встигає і  на роботі і господарчі справи зробити, з  онуками побавитися і репетиції  вчасно  відвідати.    Є у Галини улюблена справа від якої вона черпає енергію, доброту, милосердя, співчуття. Вже 2 роки вона є учасницею клубу любителів української пісні «Україночка» який працює при сільській бібліотеці.

      З нагоди  професійного свята від всієї громади села Новоукраінка зичимо Вам, Галина Володимирівна, нехай Ваша праця приносить Вам радість та процвітання, а також розвиток галузі зв’язку нашої країни. 

Мова – духовний скарб нації

 Солов’їну, барвінкову,

Колосисту на віки

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки

Берегти її, плекати, -

Будем завжди й повсякчас,-

Бо ж єдина. Так як мати,-

Мова в кожного із нас.

 

    Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

  З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

  Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Вона – найпрекрасніше диво, скарбниця, в якій зберігається історія народу, його душа, культура.  У мові – доля народу, без неї немає нас, немає минулого і майбутнього. Наше рідне калинове слово увібрало в себе віковічний плин Дніпра, шурхіт колосся, шепіт дібров, спів соловейка. Любіть, мов сонце, материнську мову… Бо вона квітне над світом веселкою, береже минуле, шанує сучасне. Вона – наша правда і душа.

     З нагоди свята у бібліотеці  організована книжкова виставка: « Мова -  духовний скарб нації».

   Вітаємо, усіх з днем української мови та писемності! Бажаємо  взаємного розуміння і допомоги, щоб жити за Словом, з якого почалася Україна.

     

    Свята Покрова, накрий хату теплом, а господарів добром

День захисника Вітчизни –

Мужності й геройства свято .

І ми вклоняємося тим,

Хто літ тому назад багато

І тим, хто нині з автоматом

Наш спокій береже і захищає,

Всю нашу велику родину,

Рідну землю свою – Україну.

    14 жовтня - день, який є святковим для сучасних воїнів та суспільства в цілому. Він символізує нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України.    День захисника України - це свято пам’яті про наших гордих предків, які пером і словом, вогнем і мечем виборювали право на незалежність рідної держави; свято вшанування козацької доблесті та звитяги; свято вдячності ветеранам Другої світової, які також воювали за свою землю. І, нарешті, це день усіх героїв сьогодення, які хоробро боронять кордони України.  Цей день обрали не випадково. Оберегом кожної нації є її культура та духовні цінності, що передалися нам від пращурів. 

  Споконвіків на свято Покрови наші пращури вшановували воїнів-захисників. Традиція ця дуже давня і походить ще з часів Київської Русі і Запорізької Січі.    Наші козаки вважали Пресвяту Богородицю своєю заступницею. Звертаючись до неї, вони казали: "Покрий нас чесним своїм Покровом та захисти нас від усякого зла!"     

    День захисника України — свято не тільки військових. Це свято нескорених, свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, сумлінною працею, волонтерською роботою забезпечують Україні захист — економічний, гуманітарний, інформаційний.

   З нагоди свят Новоукраїнською сільською бібліотекою,   за участю вокального колективу «Україночка», було  проведено святковий концерт  «Свята Покрова, накрий хату теплом, а господарів добром» . Під час заходу хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих воїнів,висловили подяку  учаснику АТО  І. В. Кабанцю, який мешкає в селі Новоукраїнка, учасникам ліквідації Чорнобильської катастрофи М. І. Похілу, В. М.Лопуху, військовослужбовцю  Василю Стефанішину.  Свято прикрасили патріотичні та жартівливі пісні, сценки у виконанні учасників  вокального колективу «Україночка» , який в цей день відзначив  другу річницю свого існування. Також для  глядачів  була організована конкурсна програма з  улюбленою їжею українців - гарбузовою кашею та варениками, які приготувала господиня Любов Літвінова. Селищний депутат П. Смучок  привітав односельців зі святом  подякувавши  організаторам та учасникам.

      Отже наш святий обов’язок – неухильно дотримуватися заповідей предків, берегти здобуте у важкій боротьбі і стати справжніми патріотами молодої держави – України.

 Велика толока  у маленькому селі 

     Новоукраїнська сільська бібліотека є єдиним осередком культури в селі Новоукраїнка. При бібліотеці працює 2 клуби за інтересами  дитячий (літературно – мистецький) та дорослий (клуб любителів української пісні). Бібліотека на сьогодні є  затребуваною.

  За ініціативою сільського бібліотекаря Людмили Камінської та депутата Святогорівської селищної ради Петра Миколайовича Смучка у грудні 2017 року за кошти селищної ради придбано і встановлено  пластикові вікна, а в вересні цього  року виділено кошти на матеріал для ремонту фасаду. Останні 13 років ремонт фасаду будівлі бібліотекар робила за власні кошти, хоча  приміщення знаходиться на балансі селищної ради.

  На осінню толоку бібліотекар  запросила  активістів , які об’єднали зусилля для ремонту фасаду бібліотеки. Серед них  депутат селищної ради П. Смучок,  Г. Анацька, Г. Петрушко, О. Монич, Д. Стєнькін, М. Камінський. За їх участю зроблено наступні  фасадні роботи:   грунтування,  шпаклювання та фарбування стін,  цоколя, шпаклювання віконних  відкосів; зварювальні роботи – дашок над дверима; облаштування ганку -  робота з тротуарною плиткою.  

  Велика подяка Святогорівській селищній раді від громади села за можливість  придбання будівельних  матеріалів. І безумовно активістам, які не шкодуючи свого часу, сил,  на протязі 6 днів, приймали участь у толоці, дбаючи разом з бібліотекарем  про сучасний імідж  бібліотеки.

Життя прожити -  не поле перейти

Земля дарує людям сили,

Лікує від нещасть і бід,

Живуть в Новоукраїнці старожили

На радість всім на сотні літ

      Село як дерево -  має коріння , стовбур, крону.  Корінням  села є його сторожили, люди, які пережили нелегке життя: голодомор і війну, важку фізичну працю і Бог дав їм сили дожити до наших днів.  Цими днями відзначили свій 90 річний ювілей старожили села Новоукраїнка Дмитро Наумович Овчаренко та  Палагея Юхимівна  Анацька.

  Розділити це свято з ювілярами завітали  депутат Добропільської   районної ради Людмила Камінська та   депутат  Святогорівської селищної ради Петро Смучок, які подарували ювілярам пам’ятні подарунки.

 Дмитро Наумович Овчаренко –  надзвичайно добрий та трудящій чоловік, іскриться оптимізмом. Семирічним хлопчиком разом  з родиною приїхав  до села Новоукраїнка з Полтавської області і залишився відданим йому. Учасник   війни, ветеран  праці.   Майже все своє трудове  життя більше 30 років   присвятив роботі у  вугільній промисловості, працюючи електрослюсарем на шахті Білозерська. Дмитро Наумович  пишається своїми нащадками. Поруч з ним  2 дітей, 4 онуків та 4 правнуків. А  нагородою за його нелегке,  але прекрасне життя є щира любов і турбота близьких .

    Зовсім небагато на нашій землі мешкає людей, які зберігають у пам’яті ланцюжок подій цілої епохи та можуть поділитись цими спогадами та передати їх наступним поколінням. Саме такою  є мешканка села Новоукраїнки  Палагея Юхимівна  Анацька.  Учасниця   війни, ветеран  праці.  Двадцятирічною  дівчиною Палагея   переїхала до села Новоукраїнка з села Слов’я нки Межівського району.   Близько 40 років працювала на фермі  у колгоспі імені Ватутіна, звідти і пішла на пенсію. Сьогодні її радість син і донька, 4 онуків та 8 правнуків, які допомагають розділити радісні і тяжкі моменти сьогодення

   Винагородою за  багаторічні роки  Палагеї  Юхимівни та  Дмитра Наумовича   стали повага односельців та нагороди за добросовісну працю.