Поет юності і сили

  Володимир  Сосюра 

      “Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води...

           В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди”

Ці слова з вірша Володимира Сосюри знає кожен українець. 6 січня -  День пам’яті цього видатного письменника, генія української літератури ХХ століття.    Завдяки віртуальній подорожі «Я – поет робітничої раті…» присвяченій 120 річчю від дня народження згадали  цікаві факти з життя В.Сосюри:

• Володимир Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве. Мати хлопця була домогосподаркою, батько за фахом – кресляр, за життя змінив безліч професій: від адвоката до шахтаря. Сам письменник свого часу вигадав історію походження свого роду. Він розповідав, що його предком був француз, солдат наполеонівської армії, який прийшов в Росію під час відомого похода на Москву в 1812 році. Ім'я його Густав Сосюр. Володимир Сосюра стверджував, що його дід Володимир Кирилович, що також писав вірші, ставив під ними підпис «Соссюр». Хоча жодного реального підтвердження ця історія немає.

 • Працювати Сосюра почав у 11 років. Його родина жила в страшенних злиднях, тому мама сама відправила Володимира на роботу на Донецький содовий завод. Хлопчака взяли туди, бо його пожалів сусід, який працював бригадиром на підприємстві. Так Володимир влаштувався на першу роботу, де в день він отримував п’ятака.

  • Коли німці розпочали наступ на більшовиків у березні 1918 року, у Дебальцево виникла підпільна організація, що поставила собі за мету вибити більшовиків із краю. Сосюра був одним із перших добровольців цієї організації, що формувалась під прикриттям вільного козацтва. Взагалі Сосюра приймав активну участь в Українській революції.

• Писати Сосюра почав у 16 років. Перший вірш російською мовою надрукував у 1917 році. В архівах збереглися недруковані вірші Сосюри українською мовою, писані за його перебування в Армії УНР, але перша збірка «Поезії» вийшла 1921, що досі вважалася його першою книжкою (проте віднайдений документ коригує цю думку: рукою Сосюри в нім записано, що в 1918 р. було надруковано й видано першу збірку його поезій «Пісні крові…», але її поки не знайдено). Першу серйозну славу Сосюрі принесла йому революційно-романтична поема «Червона зима» (1922), визнана за найвидатніший зразок поетичного епосу громадянської війни в Україні.

•Видатний український письменник був тричі одружений.

 Першою дружиною Сосюри стала Віра Березіна, політрук червоноармійського ескадрону, студентка. Пара жила у Харкові, у них народилося двоє синів – Олег і Микола. Розлучилися ж через різні погляди на життя. Саме їй Сосюра присвятив рядки:

Ми з тобою зійшлися в маю,

 ще не знав я, що значить ідея.

 Ти й тоді Україну мою: не любила, сміялася з неї.

Другою дружиною Сосюри стала на 12 років молодша Марія Данилова. У подружжя народився син Володимир. Але їхнє життя було нелегким – на тлі голодної смерті мільйонів українських селян, і репресій та розстрілів діячів української культури Володимир жив на межі психічного розладу.

У 1949 році Марію Сосюру заарештували за розголошення державної таємниці і заслали до Казахстану. Через п'ять років вона повернулася і з'ясувала, що Володимир взяв третій шлюб. Заради Марії Гаврилівни він пішов від нової дружини і повернувся до неї. Разом вони прожили до кінця життя.

• У 1958 році Сосюра пережив перший інфаркт  потім другий, після якого він майже не виходив з помешкання. «…вони з мамою поїхали якось у Кончу-Заспу і через день-два тато помер», — згадував син Володимир. Володимиру Сосюрі було 67 років, коли він відійшов на той світ. За життя Сосюра видав понад 40 збірок поезій.

Захід завершили виразним читанням віршів зі збірки  «Щастя»

 Газетно-журнальне асорті

Шановні  користувачі  Новоукраїнської сільської бібліотеки!

    Запрошуємо в бібліотеку, де ви можете отримати цікаву інформацію з періодичних видань, кожен користувач  може знайти для себе щось цікаве, корисне та актуальне.

   Одним з важливіших джерел поповнення бібліотечного фонду та оперативного отримання інформації  є періодичні видання. Ми живемо в час, коли події змінюються з величезною швидкістю Та насамперед нас цікавить, що відбувається в світі щодня, як живуть люди сьогодні, що їх хвилює? Дізнатися про це нам допомагає, у першу чергу телебачення, радіо, а також газети і журнали. Газета і журнал – це ніби молодші брат і сестра книги, так звана книжкова родина. Користуючись газетами та журналами в бібліотеці жителі нашої громади мають змогу  заощаджувати кошти з сімейного бюджету і водночас отримувати різноманітну інформацію, бути в курсі  суспільного життя країни, області та району.   

   До Вашої уваги сучасні газети та журнали, які надходитимуть  до  Новоукраїнської сільської бібліотеки у 2018 році: Голос України,  Новий шлях, Публіка, 1000 секретов, Умное хозяйство, Огородник, Добрые советы – домашний доктор,  Лечимся вместе,  Жінка,  Барвінок,   Юная Леди, Журавлик.   

    Періодичні видання для дорослих повідомлять про останні події у світі, історії з життя відомих людей, корисні поради в сільському господарстві,  поради психологів з виховання дитини та багато іншого.

    Періодичні видання для дітей  навчать логічно мислити, відкриють безліч таємниць навколишнього світу та ще й допоможуть використати свій вільний час із користю.  

Журавлик

Щомісячна всеукраїнська газета просвітницького характеру. Шпальти газети наповнюються матеріалами, наданими переважно дописувачами, серед яких учні шкіл, вчителі, студенти, письменники, журналісти, викладачі вузів, науковці, громадські діячі та інші читачі газети.      

Юная леді

Журнал «Юна Леді» дорослішає і змінюється разом з тобою! У нас повний апгрейд! Нові рубрики, більше моди і краси, яскравий дизайн, ще більше секрети і цікава інформація! 

Барвінок

Літературно-художній і загальноосвітній журнал для дітей молодшого та середнього шкільного віку. На кожній сторінці журналу таємничий і безмежно цікавий світ. Оповідання, казки, вірші, головоломки, цікаві ігрові завдання, кросворди. Журналу “Барвінок” вже більше 80  років!

   Періодичні видання в бібліотеку доставляє завжди усміхнена й привітна листоноша Галина Володимирівна Анацька.

 

У калейдоскопі зимових свят Новорічна казка йде до нас

Гараздами й втіхою,

Новорічними дарами

Під родинною стріхою.

Хай свят - радість

Всміхається вам повсякчас,

Кожен задум збувається

В зоряний час!

Шановні користувачі  бібліотеки!

     Прийміть сердечні вітання з Новим роком та Різдвом Христовим!

    Напередодні Різдвяних свят  Новоукраїнська сільська  бібліотека  дякує своїм користувачам та всім шанувальникам книги за те, що були разом з нею в 2017 році і вітає з Новим 2018-им роком та Різдвом Христовим! Нехай кожен день 2018-го року буде таким же світлим, чистим і радісним, як сторінки цікавої та мудрої книги!

   Бажаємо, щоб Різдвяні свята принесли добро у кожну українську домівку, подарували нам усім надію та впевненість у майбутньому! Нехай в Новому році  панує любов поміж людьми! Нехай свято буде казковим, а рік - особливим. Бажаємо, щоб Новий рік приніс щастя в кожен дім і подарував найкраще: мир, здоров'я, кохання, радісні миттєвості, які стануть приємними спогадами. Хай в кожного з Вас у 2018 році станеться диво, про яке Ви мрієте.

День пам’яті  жертв голодомору

 

На підвіконні палахтить

Скорботи полум’я священне –

То свічка пам’яті горить

За всіх безвинно убієнних.

  Страшні тридцяті роки XX століття…. Стільки горя та страждань принесли вони Україні. 25 листопада 2017 року в Україні відзначається День пам'яті жертв голодоморів. Для нашої держави цей історичний відрізок часу є сумним і скорботним. Пов'язаний він із політикою тодішньої влади, яка шляхом штучно створеного голоду, намагалася вибити у представників української нації жагу до свободи та незалежності. Сучасному поколінню українців є незрозумілим і неприйнятним те, що багатюща на врожаї країна в мирні часи потерпала від невидимого ворога – голодної смерті.

    У день пам’яті жертв голодоморів відбудеться всеукраїнська акція " Запали свічку", до якої долучиться і бібліотека. В стінах бібліотеки  представлена тематична поличка  « Свічка 33 – го не згасне». Пройде інтернет  - мандрівка «Через геноцид до самобутності»,   під час якої учасники  ознайомляться  з подіями тих страшних лихолітть, усі присутні  вшануюють загиблих хвилиної мовчання та запалять  свічку - пам’яті.

Уклін доземний вам і щедрого врожаю

 З давніх – давен восени, коли землю вкриває жовте листя, коли зібрано врожай, а комори та стодоли заповнені збіжжям, ми відзначаємо Свято працівників сільського господарства.

   Сільськогосподарська галузь для української держави завжди була однією їх пріоритетних сфер розвитку як зовнішньої, так і внутрішньої економіки країни. Господь наділив українську державу багатими на чорнозем, родючими землями, обдарованими працьовитими людьми.

  З нагоди  свята ветерани сільськогосподарської  галузі, колишні працівники колгоспу імені Ватутіна побували на літературно – музичній композиції  «Уклін доземний вам і щедрого врожаю!».  Для них підготували цікавий  змістовий захід учасники клубів за інтересами «Україночка» та «Берегиня». На закінчення ветеранів праці пригостили смачним короваєм, який символізує працю людей села.

  Тих, хто за станом здоров’я не зміг прибути на захід, учасники клубу «Берегиня» відвідали з візитом ввічливості та привітали зі святом.

 Ветеран праці колгоспу імені Ватутіна Калініченко Надія Гнатіввна 

Ветеран праці колгоспу імені Ватутіна Коваль Марія Йосипівна

Ветеран праці колгоспу імені Ватутіна Іванова Надія Михайлівна

  

Щоб всі діти більше знали, є газети і журнали

Щоб Країну Знань пізнати

Без нудьги і лінощів,

Читай газети і журнали 

Зранку і до півночі.

   Яскраві, різноманітні на будь-який смак, цікаві за змістом, захоплюючі при знайомстві… і все це - про дитячі газети та журнали…

Скажіть будь ласка, а які газети і журнали ви знаєте? А чому газету назвали “газетою”?...  А чи знаєте, діти, що журнал – це джерело інформації?  Читаючи їх – ви поповнюєте свої знання.

   Журнал – це книжка-збірка, у якій зібрані твори різних авторів. Ці твори різні за жанрами. Вони дарують нам щасливі миті пізнання чогось нового.

Скажіть, як можна назвати газети і журнали одним словом?

Мабуть, не знаєте. Адже це слово нове для вас - періодика.

А називаються вони так тому, що виходять через певний період (час)…, - так у формі діалогу 16 листопада  у нашій бібліотеці розпочався бібліотечний урок «Щоб всі діти більше знали, є газети і журнали».   

  Бібліотекар також розповіла, що першим журналом для дітей був ″Журнал ліліпутів″ або ″Золота бібліотека юних леді та джентельменів″. Він почав виходити у червні 1751 року  у Лондоні. У ньому друкувалися короткі розповіді, загадки, жарти, малюнки. А першим ілюстрованим журналом для дітей в Україні був ″Дзвінок″, який виходив у Львові.

  Так, юні користувачі знайшли нових друзів - дитячі газети і журнали, які завжди допоможуть, навчать логічно мислити, відкриють безліч таємниць навколишнього світу та ще й допоможуть використати свій вільний час із користю.

   Урок проходив жваво, цікаво, у  формі запитань і відповідей. Малі читайлики прийшли до думки, що журнали такі ж цікаві, як і книги та енциклопедії. І найкращі серед них: «Яблунька», «Барвінок», «Малятко», «Пізнайко»…

Мова – це душа народу, його поезія і пісня

       Щороку, 9 листопада, ми відзначаємо День української писемності та мови. Саме в цей день православні християни вшановують преподобного Нестора Літописця – першого українського історика, мислителя, уславленого літописця Київської Русі, послідовника видатних творців слов’янської писемності Мефодія і Кирила. В Україні це свято відзначають з 1997 року. 

         На  мовознавчий лабіринт «Відкрий, о рідна моя мово, свої скарбниці золоті»       до бібліотеки завітали діти.  Бібліотекар   розповіла дітям про історію свята, особливості його відзначення, про красу і багатогранність української мови.  Під час заходу  пограли з учасниками в мовні ігри, під час яких маленькі книголюби шукали зайві слова у реченнях, відгадували слова, переставляючи букви, знаходили помилки у віршиках. Таким чином бібліотекар наголосила, що вивчати мову можна граючись. Саме ігри з буквами, словами, ребуси, загадки, шаради можна знайти в книгах,   які були представлені   на книжковій виставці « Квітни мово рідна».  А якою цікавою та повчальною для дітей була казочка про бабусю Мову, яка жила в країні німів. ЇЇ вважали чарівницею, бо вона в своєму саду вирощувала слова-квіти. Бабуся Мова подарувала мовчазним жителям казкової країни корені чарівних рослинок, з яких виросте багато різнобарвних слів, і порадила берегти свої квітники, виполювати бур’яни і вирощувати найкращі слова-квіти.

     Крім того, в День української писемності та мови, традиційно проходить радіодиктант національної єдності. Ця акція була розпочата в 2000 році і ось уже 17 років щороку всі бажаючі можуть до неї долучитися. До акції приєдналися і  учасники    бібліотечного заходу, продемонструвавши свою єдність з тими, хто любить і шанує українське слово.