Новоукраїнська Берегиня

  10  березня 70 років тому у невеличкому селі  Облазниця що на львівщіні народилась дівчинка на ім’я Стефанія. В 4 роки  вона з матусею приїздила до села Новоукраїнка в якому мешкає по цей час. Закінчила спочатку навчальну  школу, а потім вечірню.

Все трудове життя Світлана Михайліввна  пропрацювала на колгоспній ниві у колгоспі імені Ватутіна. Трудовий  стаж становить 46 років.  21 рік працювала  дояркою, потім на протязі 17 років  завідуючою фермою, коли ферми не стало працювала бригадиром  огородників, завідуючою їдальні,різноробочою. Має безліч нагород. В селі С. М. Осипець знають, як розумну, лагідну доброзичливу та працьовиту  жінку. З чоловіком виховала 2 дітей – доньку і сина. Якими зараз пишається . Два рази обиралася депутатом районної   ради, один раз депутатом  Святогорівської селищної ради, неодноразово була членом  виконкому.  

« Встигати все мені допомагали  чоловік, свекруха, та звісно ж любов до праці»  – згадує Світлана Михайлівна. Вона і  сьогодні, коли їй 70, також як і раніше,  встигає все і вдома, і по господарстві, і на городі, і сільську бібліотеку встигає відвідати, де є учасницею клубу «Україночка» до складу якого входять жінки, що люблять співати. А ще Світлана Михайлівна любить свята коли за святковим столом збираються діти,4 внуків та 4 правнуків. В  неї дар готувати найсмачніші пиріжки, якщо  хочете в цьому переконатися завітайте в гості до героїні нашої розповіді і ви переконаєтеся в її гостинності. Хобі Світлани Михайлівни  - квіти  кімнатні, вуличні. Влітку її двір перетворюється в ботанічний сад. Сьогодні Світлана Михайлівна  також займає активну життєву позицію, з нею завжди радяться, вона завжди готова прийти на допомогу. Ось така героїня моєї розповіді -  берегиня родинного затишку і тепла – проста сільська жінка, яка не звикла до шани,  а сільський труд є нормою її життя. Тож з нагоди Дня народження, шановна Світлана Михайлівна, від усієї громади села Новоукраїнка прийміть привітання:

Ваш ювілей прийшов до нас з весною

Тепло несе оновлена пора

А ми бажаємо наснаги вам дзвінкої,

Розкрилля дум, здоров’я і добра.

 Культурне життя вирує

     8 березня новокраїнські «Україночки» подарували своїм односельцям  літературно – музичну композицію  «О,жінко, ти завжди велична», в якій взяли участь вокальний колектив «Україночка» художній керівник О. Бойко та учасники літературно – мистецького клубу «Україночка» керівник            Л. Камінська, які працюють при сільській бібліотеці. Захід відбувся в приміщенні магазину, через відсутність  сільського клубу на селі.  В залі панувала святкова атмосфера, улюблені  доньки  своїх матерів співали пісні, звучали  ліричні та жартівливі пісні,танцювальні композиції,   привітання зі святом лунали в адресу  чарівних жінок,  проведено конкури. Захід подарував добрий, святковий  настрій, після якого до дому не поспішали, а ділилися враженнями.

Не зважаючи на те, що клуб в селі відсутній  заходи в селі відбуваються. Створений вокальний колектив  «Україночка», учасникам якого  до душі українська пісня, не втрачають надії, що у рідному селі вони будуть виступати не в магазині та  бібліотеці,  а на сцені рідного сільського клубу .

Масляна пригощай всім розваги подавай

Масляна, воротися!

До Великодня простягнися,

Від Великодня до Петра,

А від Петра та до тепла..

              26 лютого   у селі  Новоукраїнка  проводжали зиму, зустрічали весну, депутат Добропільської  районної ради  Л.Камінська   привітала  усіх гостей, запропонувавши святкову програму у якій взяли участь учасники літературно – мистецького клубу «Україночка» та вокальний колектив «Україночка»  -художній керівник О. Бойко. Під час заходу співали, танцювали,  жартували, господиня Масляна пригощала млинцями, спалили опудало зими   яке згоріло до останку, Новоукраїнка  чекає весну.   Свято вдалося на славу. Найкращих  господинь за найсмачніші  млинці було відзначено призами.  Дякуємо ініціативній групі   активістів, які  допомогли  сільській бібліотеці у проведені заходу на чолі: Р. Анацької, С. Осипець, Г. Ванжі, О. Стєнькіній, Г. Смучок, М.Максимчук.

Небесній Сотні - шана й молитви!

20 лютого 2014 року згадуємо трагічні події трирічної давнини – чорний день в історії України і Майдану, тих хто віддав найцінніше – своє життя заради нової України. Коли просто в центрі Києва розстрілювали протестувальників під час Революції гідності. До Дня  Героїв Небесної Сотні в бібліотеці проведено урок мужності «Збудуємо в пам’яті негаснучий собор».   Вічна пам'ять героям!

 Моя мова – найкраща у світі

   На земній кулі існує понад п’ять тисяч мов. Кожен етнос розмовляє власною мовою, яка є не лише засобом спілкування, а й духом народу, його історією і культурою. Мова, крім цього, є важливим державотворчим чинником, саме тому кожен народ дбайливо ставиться до рідної мови, оберігає її.        21 лютого у світі відзначається Міжнародний день рідної мови. Чим багатша нація духовно, тим глибша її мова. Українська мова – барвистий килим самоцвітів, що віками ткали генії нації і прості люди, які називают себе українцями.                                                                                                 До дня  рідної мови у стінах бібліотеки організовано тематична виставка «Квітни мово рідно», проведено літературну – гру конкурс «За словами у кишеню», під час якої   діти дізналися  про історію виникнення свята, про шляхи становлення української мови, про її багатий фонетичний склад,  приймали активну участь у мовній грі-вікторині «Відгадай загадку», «Згадай прислів’я і приказки про мову». Юні читачі підготували поетичний вернісаж «Моя мова – найкраща у світі», кожен рядочок якого дзвенів щирим дитячим освідченням в любові, пошани до рідної мови. Адже даремно наша мова увійшла у трійку найкрасивіших, наймелодійніших мов світу.

Любов придумана не нами, вона від Бога нам дана

Очима ти сказав мені: люблю.

 Душа складала свій тяжкий екзамен.

 Мов тихий дзвін гірського кришталю,

 несказане лишилось несказанним.

 Життя ішло, минуло той перон.

 гукала тиша рупором вокзальним.

 Багато слів написано пером.

 Несказане лишилось несказанним….

Ліна Костенко

14 лютого всі закохані святкують День святого Валентина. Якщо мова заходить про кохання, то не знайдеться жодної молодої, зрілої, чи літньої людини, котра б не пізнала цього щемного почуття. Про любов так багато написано і сказано. Але повторень немає, бо неповторні самі люди та їх долі, а кожна любов особлива, прекрасна і величава.

Завітайте до бібліотеки і пориньте у вир любовної поезії та пристрасних романів.

Я і в думці обняти тебе не посмію,

А не те, щоб рукою торкнутися смів.

Я люблю тебе просто — отак, без надії,

Без тужливих зітхань і без клятвенних слів.

                                   Василь  Симоненко .

Для відвідувачів бібліотеки проведено інтелектуально - розважальну гру "Кохання - то вічна людська краса"

Євген Гребінка - поет, байкар, прозаїк, видавець

   2 лютого - 205 років від дня народження Євгена Павловича Гребінки (1812-1848), українського поета та письменника.

  Євген Павлович Гребінка прожив коротке життя - всього 36 років. Та за недовгий вік він встиг зробити собі ім’я в українській літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври. За 15 років літературної діяльності Гребінка надрукував понад 50 повістей, романів і оповідань.

    Більшість байок Гребінки - «Зозуля та Снігир», «Сонце та Хмари», «Рожа та Хміль», «Школяр Денис», «Грішник», «Ворона і Ягня», «Вовк і Огонь» та інші - своїм корінням сягають у народну творчість і побудовані на зіставленні двох моралей - панської та народної, хижацької та гуманної. Для своїх байок Гребінка використовує традиційні в народній творчості персонажі Ведмедя, Вовка, Лисиці, Орла, а з другого боку постають Віл, Зозуля, Снігур, Ягня, Конопляночка. Завдяки цьому образи та ідеї його творів були зрозумілими для народу й виконували свою моралізаторську та повчальну роль.

  Євген Гребінка успішно виступав і як прозаїк, автор історичних повістей, нарисів та роману «Чайковський», присвяченого подіям визвольної війни 1648-1654 років. А ще він автор ліричної поезії «Очи черные», що була покладена на вальсову музику  Флоріаном Германом і стала одним з найвідоміших романсів у світі. Багато хто з нас не знав автора ліричної поезії, а вважав що це народна пісня. Високоосвічений письменник дворянського походження став творцем тексту класичного «циганського» романсу на три куплети, в яких і безодня пристрасті, і всевладність долі осяяні справжнім коханням, хай і нерозділеним. Про все це користувачі бібліотеки дізналися на літературній годині: «Євген Гребінка - поет, байкар, прозаїк, видавець».