Чорний біль над білим світом

Час очистить Прип’ять незглибинну,

Оживуть і луки,  і сади,

Та Чорнобиль вічно берегтиме

Хрест своєї вічної біди.

          26 квітня – дата, яка стала для всіх поколінь українців «чорною».   В пам’яті  українського народу  це день чорнобильського  лиха, болю, суму і забути це і викреслити із нашої пам’яті неможливо.

    Чорнобиль... Зараз це слово знає увесь світ. Чорнобиль - це мука і трагедія, це подвиг, безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль. Цей біль відгукнувся в серці мільйонів людей.  Час відрахував 30 річницю Чорнобильської трагедії. Вона одразу перестала бути тільки національною, це одна з найтрагічніших сторінок світової та української історії. У певному сенсі на чорнобильських руїнах, на пам'яті про цю атомну катастрофу вже виросло нове покоління українців.

    До 30 річниці Чорнобильської трагедії у бібліотеці оформлено книжкову – поличку «Чорний біль над білим світом», з юними читачами проведено усний журнал «Чорнобильські дзвони душу тривожать» метою якого будо  донести до читачів про чорний квітневий день, коли стався вибух на 4-му енергоблоці ЧАЕС, про подвиг ліквідаторів – чорнобильців, земляків які приймали участь у ліквідації наслідків аварії, про гіркі наслідки катастрофи для всього людства.  

     Від початку цієї техногенної й екологічної катастрофи минає 30 років. І весь цей час дзвони Чорнобиля б’ють на сполох, попереджуючи про загрозу неконтрольованого атому.