воскресенье, 8 апреля 2018 г.


Свіча надії Великодня в небесній покуті горить



Дзвонять дзвони! Свято Пасхи
Завітає хай з любов’ю,
А із неба Божа ласка
Додає снаги й здоров’я!
Щастям хай життя осяє
Ангел Божий із небес,
Світ навколо процвітає,
Радості! Христос Воскрес!

  Великдень - одне з найвеличніших християнських свят, яке символізує початок нового життя. Шановане, величне, світле. Воскресіння Христа – це перемога життя над смертю, усього хорошого над злим та поганим, надією над зневіренням. Із Великоднем традиційно пов’язана значна кількість народних повір’їв, прикмет і обрядів, які формувалися століттями.
  У нашій бібліотеці представлена великодня літературна композиція: « Заграли великодні дзвони пасхальний вернісаж», на якій зібрана  література про давні та сучасні традиції святкування Пасхи, техніку розфарбовування писанок та рецепти смачних страв, які стануть окрасою великоднього столу.
  Свято Великодня є одним з найсвітліших і прекрасніших свят у році. З малих років дітям розповідають про світлі дні Великодня, щоб пояснити, чому вони є такими важливими для кожної людини.
  Напередодні Світлого Господнього Воскресіння в бібліотеці проведено годину  духовності «Будуємо храм в своїй душі». Діти з захопленням послухали розповідь бібліотекаря про народні обряди та традиції святкування Великодня.  Власноруч зробили вироби  до "Пасхальної веселки", якими прикрасили деревця під час освячення Пасхи. Кожна писаночка  вийшла по-своєму гарна, цікава і оригінальна.
   Учасники клубу «Україночка» в день освячення Пасхи підготували для присутніх святкову композицію «Свіча надії Великодня в небесній покуті горить». Нехай це величне свято наповнить серце світлими почуттями надії і любові, дарує щастя і добро. Радості, здоров’я, добробуту і благополуччя всім, хто мешкає на нашій святій Землі. Нехай ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті як Великодній рушник і веселі, як українські писанки. Хай малинові дзвони Великодня принесуть у вашу оселю радість, віру, надію і любов.  Христос Воскрес!  







среда, 4 апреля 2018 г.


Найкращий читач року





  Здавалося б, XXI століття – епоха домінування Інтернету. Проте життя у бібліотеках вирує, як і раніше, навколо книги.     
  Саме навесні, коли прокидається природа, оживають почуття, воскресають мрії і сподівання, з’являється незгасне бажання жити, радіти кожній миті, кожному погляду, кожній усмішці, проводиться щорічний конкурс: «Найкращий читач року».
  4 квітня в Добропільській  районній бібліотеці   проведено другий етап  конкурсу «Найкращий читач 2018 року». Учасників та гостей свята привітала директор бібліотеки С. В. Чикар: «Сьогодні нас всіх тут зібрала книга. Уміння вдумливо читати кожну книгу збагатить ваше життя, зробить його цікавим і наповненим». Щоб діти відчувалися затишніше та впевненіше, їх зустріли в районній книгозбірні запашним чаєм та випічкою.
  Бібліотекарі  представили своїх учасників, розповіли про їх  уподобання.  Учасники читали улюблені  вірші  українських письменників.      Новоукраїнську сільську  бібліотеку цього року  представляла Євгенія Пилипенко учениця 7 класу, яка підготувала поезію Т. Г. Шевченка. Всі 10 учасників,  які приймали участь у конкурсі, гідно представляли поезію своїх улюблених авторів. Серед них Т. Шевченко, Л. Костенко, В. Сосюра, О. Олесь та інші.      Але підводячи підсумки конкурсу журі обрало переможцем конкурсантку Золотоколодязянської  сільської бібліотеки. За участь у конкурсі учасникам вручено призи. Дякуємо організаторам заходу за можливість поринути у світ української поезії.    Отже читання і книга відіграють  важливу роль у житті дитини. Із них юні користувачі дістають певне світосприймання, книги виробляють у них  високі моральні якості, допомагають у навчанні, виховують почуття прекрасного і роблять їх життя повнішим, цікавішим та веселішим. Учасники  конкурсу довели, що не просто багато читають, а  стали кращими читачами своїх бібліотек.



четверг, 22 марта 2018 г.




Душа поета мов сопілка ніжна






Поезія – це струни відчуттів,
Це музика Вселенської любові,
Поезія – це скарб усіх віків,
Це діамант величиною в слово!

  
   Не підлягає сумніву, що поезія відіграє одну з провідних ролей у духовному збагаченні людини. Тому, рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО було визначено 21 березня – Всесвітнім днем поезії. Це свято відзначається з 1999 року.
   У житті все починається з чогось: річечка із струмочка, дерево із коріння. Так і в поезії. Т. Шевченко і Леся Українка,  О. Пчілка, І. Франко,  В. Симоненко,    Л. Костенко і В. Стус… – ці імена входять в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця. Кожний знаходить в них щось своє, близьке і зрозуміле. Духовно бідною залишається та людина, якій байдуже поетичне слово.
   На бібліотечних полицях можна знайти поетичні твори на всі смаки і всі вікові категорії. Кожен користувач знайде для себе в цих поетичних книгах співзвучні поезії для свого серця і душі, для щоденного заспокоєння і подальшого життєвого натхнення… Адже давно підмічено, що поезія допомагає людям знайти спільну  мову і порозумітись, вона перемагає агресію, депресію і заспокоює нерви.
   Кожен вірш — це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя. Переконатись в цьому мали змогу учасники години поезії  «Душа поета мов сопілка ніжна». Для користувачів бібліотеки організована викладка поетичних творів наших земляків «Поетичне сузір’я краю», в яких міститься поезія користувача нашої бібліотеки Лілії Сбродової студентки Словянського   педагогічного університета. 
     Під час заходу читала   присутнім свої  поетичні  рядки   Любов Миколаївна Літвінова мешканка села Новоукраїнка, яка закохана в поезію. В її творчості до кожної події є віршовані рядки. І ось одні із них:
Перший подих весни
Приніс радість у сни.
Все навкруги цвіте, оживає,
Чистим повітрям надихає.
Весна господарює -
Вдень і в ночі працює.
Весна по землі іде
Красу за собою веде.

    Весна – це завжди поезія, поезія ніжної, романтичної душі… Відомий класик світової літератури Вільям Шекспір писав: «Нехай комусь від щедрої планети високі титули, гучна хвала. Таких дарів не дістають поети, мені зоря любов твою дала».
   Тож читайте і перечитуйте поезію якомога частіше, читайте наодинці, читайте вголос своїм дітям і друзям, батькам і коханим, і у вашому житті пануватиме гармонія, мир і спокій! Гарної поезії вам!

  


четверг, 15 марта 2018 г.





Герой свого часу






Героїзмом можна назвати тільки таке діло,
де мука і терпіння одиниці здобуває
 або окуплює добро цілого народу.
Іван Франко

Людина є лише гостем на цьому світі. Вона приходить і відходить. Залишається тільки пам’ять. Та найважче змиритися з тим, коли не стає тих, які здаються живішими за всіх живих. Таким був В’ячеслав Чорновіл – завжди усміхненим, позитивним, енергійним, щирим, з іскрами в очах. Важко повірити, що вже минуло 19 весен без провідника.
Вже саме походження В’ячеслава Чорновола пророкувало йому непросту долю. Народився на Шевченковій землі, зростав у інтелігентній, вчительській сім’ї, де значне місце надавали історичній пам’яті та національним обов’язкам. Від батька успадкував козацьку кров. Мати походила з славетного роду меценатів Терещинків. Сім’я у радянські часи зазнавала переслідувань від більшовицького режиму.
  Маючи непересічні здібності, В’ячеслав Чорновіл міг побудувати кар’єру, стати успішним науковцем, але він обрав інший шлях: шлях мученика, борця за волю, демократію України. Фактично він став початком відродження українства у другій половині ХХ століття: започаткував рух шістдесятництва, дисиденства.      В'ячеслав Чорновіл був одним з найяскравіших організаторів та активістів цього руху, що в 60-ті —70-ті роки протистояв тоталітарному режимові, виступав за відродження України, її мови, культури, духовності, державного суверенітету.
 З нагоди вшанування пам’яті  В’ячеслава Чорновіла у Новоукраїнській  сільській    бібліотеці оформлено  тематичну викладку «Герой свого часу», яка висвітлює  його біографію,  громадську і політичну діяльність.  


среда, 7 марта 2018 г.


Низький  уклін  тобі, жінко!



      Ми любимо тебе, о добра жінко,
Бабуся, мама і сестричка – намистинка.
Рідненька моя, ти найкраща в світі.
Сьогодні ми даруємо пісні і квіти

      Прийшла весна! А разом з нею – Міжнародний жіночий день 8 Березня. Цей день присвячений найчарівнішої, наймилішої, найзагадковішої, одним словом – жінці!
      Жінка і весна… Ці милозвучні слова такі різні, але водночас й схожі. Адже, жінка така ж чарівна, привітна, чутлива та тендітна, хоча інколи, буває мінливою та примхливою, як рання весна.
  А скільки всього ще поєднується в жінці! Жінка – це муза, яка протягом віків надихає чоловіків на звитяжні вчинки, це дбайлива мати, любляча бабуся, прекрасна господиня, ніжна та сильна особистість.
 Поетами всіх часів і народів  написано десятки тисяч ліричних рядків, присвячених жінці. Слова Оноре де Бальзака тільки підтвердження цьому: «Жінка – це ліра, що дарує свої таємниці тому, хто може грати». Та не вистачить усіх слів, щоб розкрити всю повноту та значення ролі жінки у світі, яку створила матінка-природа.
  Вшанувати жінку-берегиню, добру матір, бабусю, сестру, подругу, зібралось, чимало новоукраїнців  звітавши на літературно – музичну композицію «Низький уклін тобі, жінко!»  організованою  Новоукраїнською сільською бібліотекою.
  
   Дійство розпочалося під девізом «Всі жінки – наче квіти весняні». Адже, завдяки жінці світ наповнюється любов’ю, добром, надією, ніжністю й красою.
      Перші вітальні слова для усіх присутніх жінок пролунали від  депутата Святогорівської селищної ради П. М. Смучка.
      Продовжила свято учениця 8 кл. Стєнькіна Ірина   з віршем «Я – жінка», яка в поєднанні з талантом та акторською майстерністю, донесла до усіх слухачів всю глибину та  значимість слова «жінка».
  Далі лунали найтепліші слова привітань та побажання до усіх чарівних представниць прекрасної статі від учасників   клубу любителів української пісні «Україночка » , що дарували  душевні музичні вітання – художній керівник І.М. Іваненко.
   А відповідь на запитання: як люблять і цінують своїх жінок чоловіки, прозвучала у веселій гуморесці  Раїси Анацької «Конкурс краси» та вірші написані Л.М. Літвіновою, додали  присутнім чимало сміху та нотку гарного настрою.  
   Особливо зворушливими були виступи від наймолодших учасників дійства, які привітали зі святом не тільки усіх присутніх жінок, а й усіх жінок-матерів, подарувавши пісні та танці.Свято завершилося бурхливими оплесками та численними усмішками прекрасних жінок.








вторник, 6 марта 2018 г.




Світоч української літератури Тарас Шевченко



«Літа йдуть нестримною ходою,
Але твій спів, як сонце не погас,
Ти з нами йдеш в бою і після бою,
Великий наш, безсмертний наш, Тарас»

    




  В історії кожного народу є імена, які становлять його славу, велич і національну гордість. Саме таким і є для України ім'я безсмертного Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка. Палке слово Шевченка залишається і в наші дні життєдайним джерелом, нестримним стимулом національного і духовного відродження сучасної України. Варто черпати ті слова із щедрої Тарасової криниці, і насолоджуватися щирою любов’ю до рідної української землі.
   З нагоди річниці від дня народження геніального поета у бібліотеці  організована книжкова виставка: " Живи поете в славі віковій",  серед юних користувачів пройшов  конкурс  виразного  читання   «Якби ти нас, Тарасе, чув…»
   Шевченкова мудрість… У чому вона полягає? Де криється таїна Кобзаревого слова? Чого навчають Шевченкові твори?    У чудовому мереживі римованих рядків Шевченко залишив землякам свої поради, уклав плани на майбутнє і поділився бажаннями.
   Гортаючи сторінки безсмертного «Кобзаря», пориниш  у світ Шевченкового слова, цитуючи його рядки з поезій: «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…», «Нема на світі України, немає другого Дніпра», «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля...».   Тарас Шевченко – Пророк нашої нації.







суббота, 10 февраля 2018 г.


 Світ поезії кохання


 
Життя без кохання, життя без любові 
То небо без сонця, то небо беззоре!
Життя неможливе, воно не існує,
Коли наше серце любові не чує.
   
   

      Мудреці стверджують, що любов – це мелодія життя, яка перетворює наше земне існування на одну велику хвилюючу, прекрасну та пам’ятну мить. Саме вона у всі часи надихала митців на створення неперевершених художніх творів, шедеврів живопису, музики та архітектури.   Кохання, таємниче і загадкове, стояло, й стоїть біля витоків тих миттєвостей, коли в душах людських виникає щось незбагненно животворяще, викликає подив, захоплення, вводить у світ краси і величі.
    Кохання - одна з найстраждальніших тем світової літератури від самого початку її існування. Саме воно є джерелом творчого натхнення багатьох поколінь. Воно поза віком і часом, воно панує над світом. Його вічна загадка завжди була в центрі поезії. Чому? Мабуть тому, що поети відчувають світ набагато тонше, набагато гостріше ніж будь - хто інший. Кохання - це та тайна, що дає їм поштовх до творчості, живлючу наснагу великого вогню. Закохані тягнуться до віршів, інтуїтивно відчуваючи, що в цьому натхненному мовленні можуть знайти вияв почуття, що їх  переповнюють.  До Дня закоханих в бібліотеці організована  тематична викладка «Світ поезії кохання».  З учасниками клубу любителів української пісні «Берегиня» проведено літературну вітальню «Любов єднає душі і серця».