пятница, 23 сентября 2016 г.


  
Вишивка – символ краси



Моя вишиваночко, червона  калино.

Ти символ Вітчизни з прадавніх віків.

Моя вишиванка – душа України

І зірка яскрава для дочок-синів.

Гаптована ніжно й барвисто нитками.

Сорочка для мене – святий оберіг.

І стежка до світлої пам’яті мами,

Яку я у серці назавжди зберегла.

Цвіте вишиванка – сорочка вкраїнська,

Калиною білою в рідних садах,

А в тій вишиванці любов материнська,

Що нас зігрівала в далеких світах

.
     Кожен народ має свої звичаї,  обряди, традиції, свої обереги.  Багата й наша Україна на свої символи-обереги, які береже й шанує український народ, передає їх від покоління до покоління. Це верба і калина, барвінок і чорнобривці, дивовижна писанка і хліб на рушникові, біла українська хата і барвиста  піч, народна пісня й українська вишиванка.
  Вишиванка – надзвичайно поширений на всій території України вид мистецтва. Ніхто не може й сказати,  де і як зародилося воно, кому першому спало на думку перенести на тканину за допомогою ниток незвичайне бачення навколишнього світу.
  У народі існує прислів’я «Без верби і калини немає України». Але нема України й без української вишиванки. Україна славиться на весь світ своїми вишитими рушниками.
  Є такий вислів: «Українські вишиванки, наче райдуги світанки». Це ніби сказано про творчі роботи майстринь  нашої сільської громади Марини Фелів, Людмили Козирєвої, Світлани Ульянкіної, Раїси Анацької, Людмили Курликіної,   які мешкають  в нашому селі.  Захопленням всього їх життя стало вишивання.
  Десятки рушників, наволочок, сорочок, серветок вишиті  працьовитими руками майстринь.   Як бібліотекар, хочу відмітити багатогранність їх талановитих натур. Вони чудово шиють, в’яжуть гачком.  Я впевнена, що нитка творчого роду тягнутиметься безперервно.  Вишивкам цих майстринь було присвячено захід – бібліотечні посиденьки  «Вишивка – символ краси».
  Творчих успіхів Вам! Радуйте односельців своїми творчими здобутками.



Комментариев нет:

Отправить комментарий