суббота, 22 ноября 2014 г.







НЕ БУЛО СЛІВ,НЕ БУЛО СЛІЗ – БУВ ГОЛОД

А люди біднії в село,
Неначе злякані ягнята,
Позамикалися в хатах,
Та й мруть…


 Щороку  в четверту суботу листопада Україна прихиляє голови перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили або колективні. Воістину говорять колективний голод, колективний холод, біль і страждання, колективна смерть, вони й понині кровоточать у серцях тих, хто пережив страшні роки.В стінах сільської бібліотеки проведено годину пам’яті «Не було слів, не було сліз – був голод», яку супроводжувала книжкова полиця «Ріка нашої пам’яті».

Комментариев нет:

Отправить комментарий