Свою Україну любіть,

 Любіть її… во время люте,

 В останню тяжкую минуту

 За неї Господа моліть.

Тарас Шевченко

9 .03. 1814   -  10.03. 1861

Щороку з квітом весни оживає з новою силою поетичне слово нашого пророка – Тараса Шевченка. Піднесена поезія Кобзаря, сповнена вірою, синівською любов’ю до своєї Батьківщини. Уся його творчість присвячена свободі й розвитку українського народу, які можливі лише у „своїй хаті” – власній національній державі, де – „ своя правда, і сила, і воля”. Зі  слів: «Реве та стогне Дніпр широкий» з поеми «Причинна» розпочинається «Кобзар»  генія українського народу, великого  патріота України.  . З цих слів йде початок Шевченка, як поета. Такі прості, доступні і водночас геніальні рядки стали і відомою народною піснею  і символом України, її другим гімном, яку знають у Європі і в усьому світі. Але по-особливому світ вслухається в ці слова у цей час, коли відзначається річниця від дня народження славетного сина України – великого поета і художника Тараса Григоровича ШЕВЧЕНКА.  Пошана і вдячність наповнюють серця усього людства, бо Тарас ШЕВЧЕНКО – не тільки співець України, він митець на всі часи, на всі віки для всіх людей на землі.   У багатьох оселях  можна побачити портрет ШЕВЧЕНКА, заквітчаний вишитим українським рушником.  

До дня народження Т.Г, Шевченка в сільській бібліотеці організовано  Шевченківські дні .  Життєвому шляху та творчості  присвячена низка заходів літературна вітальня “ І чужому навчайтесь й  свого не цурайтесь ”,  вечір – портрет  “У всякого своя доля і свій шлях широкий”,  поетичні читання “Відкриваємо Кобзаря  разом ”, усі заходи супроводжувалися  книжковою  – ілюстрованою  виставкою     «Шевченка люди називають співцем  народним свого краю».